| Анотація |
Виборчий процес розглядається як частковий випадок юридичного процесу. Звернуто увагу на неюрисдикційний характер виборчого процесу. Розглянуто різні підходи до розуміння виборчого процесу — діяльнісний (як реалізація відповідними суб’єктами своїх прав та інтересів), процесуальний (як сукупність процедур, що визначають порядок такої діяльності) та нормативний (як інститут об’єктивного виборчого права). Підкреслено, що зазначені підходи не повинні протиставлятися; проте в основі належного розуміння виборчого процесу лежить діяльнісний підхід: основним значенням цього терміна є позначення цілеспрямованої діяльності уповноважених суб’єктів. У зв’язку з цим важливою є характеристика суб’єктного аспекту виборчого процесу. Запропоновано визначення суб’єкта виборчого процесу як учасника виборчих правовідносин, який у виборчому процесі має специфічні власні права і законні інтереси чи повноваження та реалізує їх з власної ініціативи. Охарактеризовано суб’єктів виборчого процесу, перелік яких відповідає нормативно визначеному, — виборець, кандидат, політична партія — суб’єкт висування кандидата, офіційний спостерігач, виборча комісія. Обґрунтовано відсутність власної виборчої правосуб’єктності в органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, судів, засобів масової інформації та деяких інших учасників виборчих правовідносин. |
| Ключові слова |
виборчий процес, суб’єкт виборчого процесу, виборча процедура, виборець, кандидат, політична партія, офіційний спостерігач, виборча комісія. |
