| Анотація |
У статті розкриваються особливості системного підходу та його первинність у гносеологічному освоєнні системи права. Охарактеризовано такі властивості права, як системність і нормативність, показано їхній взаємозв’язок із соціальністю права. Доведено, що системний підхід у юриспруденції заснований на положеннях структуралізму, постструктуралізму та теорії структурації, де містяться його методологічні витоки. Зроблено акцент на подоланні кризи раціоналізму у юридичній науці за рахунок системного підходу. Звернуто увагу на інтегрування властивостей права і правових цінностей, телеологія яких через застосування соціальності права продукує правовий режим, який, у свою чергу, формує систему права від норми до системних спільностей. |
