| Анотація |
Статтю присвячено аналізу доктрини й практики застосування концепції «м’якого» права в Європейському Союзі. Визначено, що під «м’яким» правом слід розуміти систему правил поведінки, які мають своє закріплення та вираз в актах необов’язкового характеру, прийняття яких чітко не передбачено в установчих документах. Запропоновані та досліджені класифікації правових інструментів, що мають рекомендаційний характер. Визначені практичні механізми застосування норм «м’якого» права суб’єктами права, в тому числі у зовнішніх зносинах Євросоюзу з третіми країнами, зокрема з Україною. Доведено, що «м’яке» право слугує підґрунтям та правовою основою для прийняття актів обов’язкового характеру органами та інститутами Євросоюзу. |
