| Анотація |
У статті зроблено спробу охарактеризувати норми анти дискримінаційного законодавства України у сфері здійснення деяких економічних прав і свобод. Зокрема, розкрито ключові характерні ознаки відповідних норм законодавства, що регулює номічну діяльність, інвестиції, конкуренцію, телекомунікації. Встановлено, що в історичному плані відповідні норми антидискримінаційного правового регулювання були характерні насамперед для законодавства у сфері економічних відносин із «іноземним елементом», але нині вони регулюють значно ширше коло відносин. Виявлено, що ознаки дискримінації у сфері здійснення економічних прав і свобод можуть бути як формально-юридичними (наприклад, форма власності або місце реєстрації), так й економічними (зокрема, розмір капіталу), а відповідні норми законодавства, які забороняють дискримінацію, охоплюють як приватні економічні відносини, так і публічні, засновані на нерівності їх суб’єктів. Окрім того, описано два типи антидискримінаційного правового регулювання у досліджуваній сфері: загальнодозвільний і спеціальнодозвільний. Виявлено, що останньому типу притаманна така характерна особливість, як презумпція недискримінаційності законодавчих правообмежень. Зроблено висновок про те, що деякі норми антидискримінаційного законодавства у сфері здійснення економічних прав і свобод потребують змін, оскільки уособлюють не зовсім вдалі, а подекуди внутрішньо суперечливі положення. |
