| Анотація |
У статті крізь призму ролі судді у сучасному демократичному суспільстві розглядається вплив практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) на судову практику України — як підходи (тобто сукупність принципів і методів, з позиції якого цей вплив оцінюється), так і виміри цього впливу (тобто визначення його величини). Виокремлено прояви цього впливу: інформаційний, ідеологічно-виховний, соціальний та правовий. Окремо аналізуються загальні (правова культура, правосвідомість, правові принципи) та спеціальні (норми, нормативно-правові приписи, нормативно-правові акти, актизастосування права) правові засоби впливу на різних стадіях правового регулювання. Зазначено, що як загальні, так і спеціальні правові засоби спершу виступають об’єктом впливу практики ЄСПЛ, а згодом — засобом такого впливу. Наголошено, що практика ЄСПЛ розширює сферу як потенційного, так і необхідного, а також законодавчого і правореалізаційного правового регулювання. Зазначено, що вплив практики ЄСПЛ проявляється як в утвердженні нових концепцій (наприклад, «виправданість втручання, «необхідність у демократичному суспільстві», «баланс прав», «правова визначеність»), так і шляхом прийняття нормативно-правових актів, розроблених з урахуванням конвенційних стандартів. З огляду на роль рішень Верховного Суду України у забезпеченні єдності судової практики, детально аналізуються 15 його постанов, прийнятих у січні-жовтні 2014 р., у яких було посилання на рішення ЄСПЛ, та зазначаються тенденції врахування ним практики ЄСПЛ. |
| Ключові слова |
практика Європейського суду з прав людини, судова практика, рішення суду, правовий вплив, правове регулювання, правові засоби, суд, роль судді. |
