| Анотація |
У статті досліджуються окремі проблеми слідчої та судової практики тимчасового доступу до речей та документів. Розглядаються питання мотивування клопотань сторін кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю. Пропонується розмежування між загальними та спеціальними вимогами до оформлення клопотань та вказуються помилки, які мають системний характер у правозастосовній діяльності слідчих, прокурорів, адвокатів та слідчих суддів. Автор пропонує способи вирішення системних посилок та шляхи оптимізації слідчо-судової практики. Аналізуються межі співвідношення такої процесуальної дії, як тимчасовий доступ до речей і документів, з окремими видами негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених главою 21 КПК України. Актуальність дослідження підкріплюється новизною вказаного інституту в кримінально-процесуальному законодавстві України, а також новими підходами до функціонування принципу змагальності сторін на досудовому етапі кримінального провадження. |
