| Анотація |
Статтю присвячено актуальній для сучасної науки кримінального процесу та правозастосовної практики проблемі виокремлення критеріїв допустимості доказів. Автор наводить аргументи на користь тієї точки зору, що сталі підходи, які тривалий час існували у кримінальній процесуальній науці та були пов’язані переважно з ре транс ля цією традиційних уявлень, повинні бути ретельно переглянуті науковцями. Це необхідно у зв’язку із прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу України, який суттєво змінив нормативне регулювання положень доказового права, вектор формування завдань кримінального провадження, підходи до розуміння ролі суду у кримінальному провадженні, перелік прав і повноважень учасників кримінального провадження, зміст засад кримінального провадження тощо. На підставі проведеного дослідження запропоновано критерії допустимості доказів у сучасному кримінальному провадженні. |
