| Анотація |
У статті продемонстровано вплив кримінально-правової комунікації на ефективність кримінально-правового регулювання з позиції технологічної та соціально-сихологічної оцінки ефективності комунікації як досягнення нею запланованої цілі. Доводиться, що такі аспекти, як недопустимість ситуативної необґрунтованої законодавчої інверсії, відсутність такої, що передує криміналізації, кримінологічної експертизи та конфліктність сприйняття аудиторією криміналізації нівелюють ефективність кримінально-правової комунікації, можуть призводити до поведінкових конфліктів у суспільстві. Зловживання правовою комунікацією є одним із засобів тиску влади на суспільство, що дискредитує значення кримінального права як галузі, покликаної захищати найважливіші цінності суспільства та відносини, що виникають з їх приводу. Акцентується увага на тому, що сучасна парадигма кримінального права України залишається інквізиційною і вимагає модернізації: відмови від парадигми «охорона від суспільно небезпечних дій» і формування трендів «захист інтересів людини, спільноти, суспільства, держави» та «забезпечення належного кримінально-правового поводження зі злочинцями і жертвами злочинів». |
