| Анотація |
Стаття присвячена обґрунтуванню наукового підходу щодо визначення сутності і змісту термінів, які уведені до чинного адміністративного законодавства, але недостатньо опрацьовані у доктрині адміністративного права. Вказане стосується таких термінів, як «публічно-правовий спір», «суб’єкт владних повноважень», «адміністратив• ний договір», «адміністративна послуга», «дозвільна діяльність», «дозвіл». Запропоновані положення, які спрямовані на вирішення проблеми розмежування юрисдикцій адміністративних і господарських судів у спорах, що випливають із публічно-правових відносин, а також адміністративних судів і Конституційного Суду України. Зазначено про необґрунтованість ідентифікації адміністративної послуги із дозвільною чи іншою позитивною діяльністю уповноважених державних органів, зокрема реєстрацією, ліцензуванням тощо. Для формування сприйняття адміністративної послуги запропоновано підхід, що передбачає врахування сутності базової категорії «послуга» та публічно-сервісного характеру позитивної зовнішньо організаційної діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Запропоновано під адміністративною послугою розуміти діяльність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо створення умов для легалізації споживачем такої послуги певного права шляхом набуття дозволу, здійснення реєстрації чи інших дій. Обґрунтовано пропозицію застосування юридичної конструкції «адміністративний компроміс» замість терміна «адміністративний договір». |
