Питання визначення судової юрисдикції спорів із приводу оскарження рішень про накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, строків на звернення до відповідного суду й особливостей розгляду цієї категорії справ є надзвичайно важливими як для суддів, так і для самих державних службовців. Сталість судової практики при вирішенні спорів щодо оскарження державними службовцями рішення про накладення дисциплінарного стягнення не лише відповідає загальній правовій визначеності, як невід’ємному елементу верховенства права, а й забезпечує безперервність функціонування компетентної та відповідальної влади.

Метою статті є аналіз судової практики у справах із приводу оскарження рішень про накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців задля виявлення проблемних аспектів у цій царині та з’ясування належного правозастосування нормативних положень матеріального та процесуального права.

Розглянуто питання визначення юрисдикції спорів щодо оскарження державними службовцями рішення про накладення дисциплінарного стягнення, визначено строки звернення до відповідного суду, підстави до їх поновлення, у разі пропущення, здійснено огляд особливостей розгляду зазначеної категорії справ. Встановлено, що загальним строком звернення до адміністративного суду державного службовця з позовом є місячний строк із дня, коли службовець дізнався про накладення на нього дисциплінарного стягнення. Для деяких видів державних службовців спеціальні закони можуть встановлювати інші строки звернення до адміністративного суду з позовами про оскарження рішень про накладення на них дисциплінарних стягнень. Наголошено, що суди мають уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.