Статтю присвячено дослідженню інституту мирової угоди у господарському судочинстві, а саме сутності й особливостям її правового регулювання. Досліджено такі види мирової угоди, як загальна та спеціальна (у конкурсному процесі). Загальна, що розглядається та затверджується господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), спеціальна – мирова угода у конкурсному провадженні (справах про банкрутство). У публікації проведено порівняльний аналіз зазначених видів мирової угоди, зокрема щодо їх різної спрямованості у врегулюванні спірних правовідносин. Автори акцентували увагу на тому, що нині чинне господарське процесуальне законодавство України та судова практика перебувають на шляху подальшого вдосконалення правових норм, які регулюють застосування примирювальних процедур, зокрема, й інституту мирової угоди. Попри поширене переконання, що примирювальні процедури є чимось далеким для національної правової та ділової культури, автори констатують, що вони, навпаки, у тій чи іншій формі здавна застосовувалися в економічних/ комерційних відносинах між контрагентами. Таким чином, аналіз, врахування і впровадження кращих зарубіжних практик щодо застосування примирювальних процедур, зокрема й мирової угоди у врегулюванні економічних/комерційних спорів, сприятиме досягненню позитивних результатів у вигляді перетворення багатьох комерційних спорів на певні можливості для суб’єктів господарювання, з метою зміцнення взаємовигідного співробітництва, а також сприятиме збагаченню практики мирного врегулювання спорів та її ефективному застосуванню.

У статті стверджується, що чинне господарське процесуальне законодавство України має бути спрямоване на більш широке і навіть переважне застосування примирювальних процедур, зокрема укладання мирових угод під час урегулювання економічних/комерційних спорів. У зв’язку з цим мають бути розроблені прямі та непрямі стимули до їх застосування у разі врегулювання спорів, а також санкції за необґрунтоване ухилення від примирювальних процедур і зловживання ними. Водночас автори доводять, що досягнення максимальної кількості мирових угод щодо врегулювання спорів не має бути метою законодавства чи судової практики. Важливо, щоб самі сторони були зацікавлені у такому врегулюванні спору і задоволені умовами примирення як такого, що відповідає їхнім обопільним інтересам. Оскільки примус сторін до примирення з боку суду або інших осіб суперечить добро вільному характеру примирювальних процедур, не призводить до справжнього примирення і компрометує інститути примирювальних процедур загалом і мирової угоди зокрема. З метою удосконалення положень чинного ГПК України у питанні регулювання застосування такого виду примирювальних процедур, як мирова угода, автори статті розробили та запропонували доповнення до ГПК України.

Bibliography

Authored books

1. Belianevych O, Miahkyi A, Korporatyvne upravlinnia za zakonodavstvom Ukrainy: teoretyko-pravovi problemy (NDI pryvatnoho prava i pidpryiemnytstva imeni akademika F H Burchaka NAPrN Ukrainy 2017) (in Ukrainian).

2. Mamutov V, Chuvpylo O, Hospodarche pravo zarubizhnykh krain (Dilova Ukraina 1996) (in Ukrainian).

3. Pryhuza P, Dovhan A, Katrechko D, Umysne bankrutstvo: teoriia i praktyka subsydiarnoi vidpovidalnosti. Naukovo-praktychnyi posibnyk (Borysfen-pro 2020) (in Ukrainian).

4. Romovska Z, Ukrainske simeine pravo (Pravova yednist 2009) 16 (in Ukrainian).

Edited and translated books

5. Aktualni problemy hospodarskoho prava: navchalnyi posibnyk (Shcherbyna V red, Yurinkom Inter 2012) (in Ukrainian).

6. Alchian A, Prava sobstvennosti. Jekonomicheskaja teorija (Itujell Dzh, Milgejt M, N’jumen P red, per s angl, INFRA-M 2004) (in Russian).

7. Hozjajstvennyj kodeks Ukrainy: Nauchno-prakticheskij kommentarij (Bobkova A red, FLP Vapnjarchuk N N 2008) (in Russian). 8. Komentar do Konstytutsii Ukrainy (Opryshko V red, Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy 1996) (in Ukrainian).

9. Naukovo-ekspertnyi vysnovok do Kontseptsii onovlennia Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy: broshura (Ustymenko V red, NAN Ukrainy, Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V K Mamutova NAN Ukrainy 2021) (in Ukrainian).

10. Pronskaja G, ‘Hozjajstvennoe pravo (konspekt lekcij)’ v Prons’ka G, Vibrane (Osvіta Ukraїni 2013) (in Russian).

11. Tsyvilne pravo (chastyna zahalna). Kurs lektsii: navchalnyi posibnyk (SpasyboFatieieva I red, EKUS 2021) (in Ukrainian).

12. Tytova N, Vashchyshyn M, ‘Fermerske hospodarstvo yak orhanizatsiino-pravova forma realizatsii hromadianamy Ukrainy prav na zemli’ v Zemli silskohospodarskoho pryznachennia: prava hromadian Ukrainy (Tytova N red, PAIS 2005) 167–93 (in Ukrainian).

13. Vinnyk O, Shapovalova O, Hospodarske pravo v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky: navchalnyi posibnyk (Vinnyk O red, NDI pryvatnoho prava i pidpryiemnytstva imeni akademika F H Burchaka NAPrN Ukrainy 2020) (in Ukrainian).

14. Zastosuvannia sudamy Konstytutsii Ukrainy: doktryna i praktyka (Yezerov A, Terletskyi D uporiad, VAITE 2022) (in Ukrainian).

Journal articles

15. Dobrianskyi S, ‘Khartiia osnovnykh prav Yevropeiskoho Soiuzu yak rehionalnyi pravoliudynnyi standart’ [2013] 3 (74) Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 26 (in Ukrainian).

16. Klapatyi D. ‘Poriadok ukladennia dohovoru upravlinnia aktyvamy paiovoho investytsiinoho fondu: porivnialnyi analiz zakonodavstva Ukrainy ta derzhav-chleniv Yevropeiskoho Soiuzu’ [2015] 2/1 (12) Jurnalul juridic national: teorie şi practică Numărul 64–9 (in Ukrainian).

17. Mashkovska L, ‘Pravovyi rezhym paiovykh investytsiinykh fondiv’ (2018) 1 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 51 (in Ukrainian).

Theses

18. Yermolenko V, ‘Ahrarni mainovi pravovidnosyny pryvatnykh silskohospodarskykh pidpryiemstv’ (avtoref dys d-ra yuryd nauk, 2008) (in Ukrainian).

19. Protsenko T, ‘Pravovyi rezhym maina selianskykh (fermerskykh) hospodarstv Ukrainy’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 1996) (in Ukrainian).