Дослідження присвячене економічній багатоманітності та реалізації економічних прав і свобод людини крізь призму Конституції України. Аргументовано, що багатоманітність організаційно-правових форм господарювання можна вважати надбанням української правової системи, і ця багатоманітність узгоджується з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом (ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та вимогами адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Збереження економічної багатоманітності в умовах війни та повоєнного відновлення країни слугує однією з гарантій відновлення економічної активності громадян. Звертається увага на те, що уніфікація організаційно-правових форм суб’єктів господарювання (по суті – заперечення особливостей, об’єктивно притаманних різним формам) як прийом законодавчої техніки не може конкурувати із конституційним імперативом економічної багатоманітності, рівності суб’єктів права власності та господарювання. Методологічною основою розвитку наукового знання про суб’єктів господарювання, розробки нормативно-правових актів, які регулюють економічне життя суспільства, судового пізнання та прийняття рішень правозастосовного характеру, має бути економіко-правовий підхід. У статті наголошується на тому, що для теорії господарського права поділ суб’єктів майнових відносин на юридичних і фізичних осіб не є актуальним, а визнання особи суб’єктом господарювання безпосередньо не пов’язується з наявністю у нього статусу юридичної особи. Натомість конкретна організаційно-правова форма дає можливість визначити особливості внутрішніх відносин, які складаються у зв’язку зі створенням, діяльністю та припиненням суб’єкта, і загалом така конкретність відображає спеціалізацію і диференціацію правового регулювання окремих фрагментів економічного життя суспільства. Вибір тієї чи іншої організаційно-правової форми має зумовлюватися: 1) формою власності та в деяких випадках характером відносин між особамизасновниками, наприклад, сімейно-родинними, які об’єднуються капіталом та/або власною працею (трудовою участю) з метою здійснення господарської діяльності (фермерські господарства); 2) сферою господарської діяльності, оскільки з метою захисту публічних інтересів законодавець може визначати вимоги щодо організаційно-правової форми, дотримання яких є необхідною передумовою для входження у відповідний ринок. Виокремлення в законодавстві окремої організаційно-правової форми визначає неможливість, за загальним правилом, застосування до різних форм норм за аналогією закону. У теорії господарського права можуть бути виокремлені як певна група нетипових суб’єктів, які не мають статусу юридичної особи (на прикладі пайових інвестиційних фондів), та мають бути окремим об’єктом досліджень, оскільки їхня діяльність має важливе значення для повоєнного відновлення економіки країни (зокрема, для залучення в економіку заощаджень громадян через інститути спільного інвестування, розвиток е-бізнесу тощо).

Bibliography

Authored books

1. Belianevych O, Miahkyi A, Korporatyvne upravlinnia za zakonodavstvom Ukrainy: teoretyko-pravovi problemy (NDI pryvatnoho prava i pidpryiemnytstva imeni akademika F H Burchaka NAPrN Ukrainy 2017) (in Ukrainian).

2. Mamutov V, Chuvpylo O, Hospodarche pravo zarubizhnykh krain (Dilova Ukraina 1996) (in Ukrainian).

3. Pryhuza P, Dovhan A, Katrechko D, Umysne bankrutstvo: teoriia i praktyka subsydiarnoi vidpovidalnosti. Naukovo-praktychnyi posibnyk (Borysfen-pro 2020) (in Ukrainian).

4. Romovska Z, Ukrainske simeine pravo (Pravova yednist 2009) 16 (in Ukrainian).

Edited and translated books

5. Aktualni problemy hospodarskoho prava: navchalnyi posibnyk (Shcherbyna V red, Yurinkom Inter 2012) (in Ukrainian).

6. Alchian A, Prava sobstvennosti. Jekonomicheskaja teorija (Itujell Dzh, Milgejt M, N’jumen P red, per s angl, INFRA-M 2004) (in Russian).

7. Hozjajstvennyj kodeks Ukrainy: Nauchno-prakticheskij kommentarij (Bobkova A red, FLP Vapnjarchuk N N 2008) (in Russian). 8. Komentar do Konstytutsii Ukrainy (Opryshko V red, Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy 1996) (in Ukrainian).

9. Naukovo-ekspertnyi vysnovok do Kontseptsii onovlennia Tsyvilnoho kodeksu Ukrainy: broshura (Ustymenko V red, NAN Ukrainy, Instytut ekonomiko-pravovykh doslidzhen imeni V K Mamutova NAN Ukrainy 2021) (in Ukrainian).

10. Pronskaja G, ‘Hozjajstvennoe pravo (konspekt lekcij)’ v Prons’ka G, Vibrane (Osvіta Ukraїni 2013) (in Russian).

11. Tsyvilne pravo (chastyna zahalna). Kurs lektsii: navchalnyi posibnyk (SpasyboFatieieva I red, EKUS 2021) (in Ukrainian).

12. Tytova N, Vashchyshyn M, ‘Fermerske hospodarstvo yak orhanizatsiino-pravova forma realizatsii hromadianamy Ukrainy prav na zemli’ v Zemli silskohospodarskoho pryznachennia: prava hromadian Ukrainy (Tytova N red, PAIS 2005) 167–93 (in Ukrainian).

13. Vinnyk O, Shapovalova O, Hospodarske pravo v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky: navchalnyi posibnyk (Vinnyk O red, NDI pryvatnoho prava i pidpryiemnytstva imeni akademika F H Burchaka NAPrN Ukrainy 2020) (in Ukrainian).

14. Zastosuvannia sudamy Konstytutsii Ukrainy: doktryna i praktyka (Yezerov A, Terletskyi D uporiad, VAITE 2022) (in Ukrainian).

Journal articles

15. Dobrianskyi S, ‘Khartiia osnovnykh prav Yevropeiskoho Soiuzu yak rehionalnyi pravoliudynnyi standart’ [2013] 3 (74) Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy 26 (in Ukrainian).

16. Klapatyi D. ‘Poriadok ukladennia dohovoru upravlinnia aktyvamy paiovoho investytsiinoho fondu: porivnialnyi analiz zakonodavstva Ukrainy ta derzhav-chleniv Yevropeiskoho Soiuzu’ [2015] 2/1 (12) Jurnalul juridic national: teorie şi practică Numărul 64–9 (in Ukrainian).

17. Mashkovska L, ‘Pravovyi rezhym paiovykh investytsiinykh fondiv’ (2018) 1 Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo 51 (in Ukrainian).

Theses

18. Yermolenko V, ‘Ahrarni mainovi pravovidnosyny pryvatnykh silskohospodarskykh pidpryiemstv’ (avtoref dys d-ra yuryd nauk, 2008) (in Ukrainian).

19. Protsenko T, ‘Pravovyi rezhym maina selianskykh (fermerskykh) hospodarstv Ukrainy’ (avtoref dys kand yuryd nauk, 1996) (in Ukrainian).